Вилучення корисних речовин із фруктових заготовок можливе різними методами, але тільки сушені фрукти зберігають практично всі свої поживні компоненти, оскільки не піддаються термічній обробці. Смакові характеристики, характерні для свіжих фруктів, змінюються в процесі сушіння, стаючи солодшими за рахунок зменшення кислотності. Вони сушаться з кісточками, які також містять цінні елементи. Їх вживають як самостійну закуску або використовують для приготування компотів, соусів і киселів.
Сушені фрукти - чудовий засіб для лікування застудних захворювань і регулювання метаболізму. Вони мають потогінні, жарознижувальні та протизапальні властивості. За регулярного вживання вони можуть стабілізувати тиск, знизити рівень цукру в крові та запобігти розвитку склерозу.
Відвари та компоти із сушених фруктів чинять такий вплив на організм:
Знімають запалення в шлунково-кишковому тракті.
Тонізують організм.
Підтримують імунітет.
Покращують апетит.
Покращують виведення токсинів.
Запобігають анемії.
Забезпечують організм вітаміном С.
Цінність сушених фруктів зумовлена також вмістом у них вітаміну Е, який бере участь у процесах біосинтезу білків і гемоглобіну, а також не дає змоги окиснюватися жирам, сприяючи кращому засвоєнню їжі та контролю ваги. Наявність пектину сприятливо впливає на шлунково-кишковий тракт і нормалізує мікрофлору кишечника.
Чай із сушених фруктів - чудовий вибір для включення в раціон майбутніх мам, оскільки вони компенсують дефіцит калію і допомагають боротися з печією. Споживання сушених фруктів зміцнює судини, стабілізує тиск і сприяє сприятливому перебігу вагітності. Аскорбінова кислота, що міститься в них, покращує імунітет і допомагає впоратися з вірусними інфекціями, які можуть бути небезпечними для розвитку плода.
Сушені фрукти також мають високу цінність для дітей, оскільки містять необхідні мінерали, вітамін С, каротин, глюкозу, фруктозу, пектини та біофлавоноїди, які потрібні для здоров'я і розвитку організму, що росте. Включення сушених фруктів у дитяче харчування рекомендується починати обережно, з невеликих порцій у віці від 1 до 2 років, поступово збільшуючи їхню кількість до 200 г у віці до 6 років.
